
На дворі господарює матінка зима. Багато хто ховається від морозів вдома під теплою ковдрою із чашкою гарячого ароматного чаю чи кави. Різдвяна ялинка та щедрівки з колядками вже забуті та хочеться свята. Хочеться теплих побажань, посмішок та веселощів. І ось наступає на ніс ще одне велике свято: День святого Валентина. В цей день свято не тільки для закоханих, а й для усіх без виключень.
Святий Валентин був християнським проповідником. Також священик цікавився медициною та практикував зцілення. За проповідування нової віри та таємні вінчання солдатів, яким у той час було заборонено одружуватись, його ув’язнили під вартою офіцера. Донька цього офіцера була сліпа. Валентин зцілив її, а після цього охрестив всю їхню сім’ю. За це його стратили. Сталося це 14 лютого. Романтична легенда оповідає, що донька начальника в’язниці (офіцера) закохалась у Валентина, але оскільки той був священиком, він не міг відповісти їй взаємністю. В ніч на 14 лютого перед стратою священик прислав дівчині зворушливого листа, якого підписав «Твій Валентин».
Пам’ять про це породила традицію дарувати 14 лютого одне одному листівки («Валентинки») з побажаннями добра, щастя, освідченнями в коханні, пропозиціями руки та серця, просто жартами, які не підписують, і той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони. Тож, я бажаю вам отримати побільше «Валентинок» не тільки зі словами кохання, а і з теплими жартами, привітаннями та побажаннями. Побільше посміхайтесь в цей день, навіть якщо вам не дісталось жодної «Валентинки». Хтось може закохатись у вашу посмішку і наступне 14 лютого ви зустрінете вже з кимсь. Автор тексту: Cин Квітки
Читати повністю →