РЕАЛЬНА КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
(СКОРОЧЕНО)
Верховна Рада України від імені кращих представників Українського народу -
громадян України – спонсорів та власників політичних партій,
виражаючи свою суверенну волю,
спираючись на багатомільярдну капіталізацію активів та рахунки у третіх країнах,
дбаючи про забезпечення прав і свобод певних людей та гідних умов їх життя,
піклуючись про стабільність на землі України та непорушність сьогоднішнього укладу життя,
прагнучи розвивати і зміцнювати державний апарат, який забезпечує захист інтересів еліти народу,
усвідомлюючи, що відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, у принципі є поняття ефемерне і не потрібне.
керуючись здоровими інстинктами, апетитами та запитами,
приймає цю Реальну Конституцію – Справжній Закон України.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
Стаття 1. Україна є.То й добре.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію, якщо тільки це не заважає інтересам Російської Федерації чи іншим країнам, інтереси яких ефективно представлені в органах державної влади України.
Україна є унітарною державою, якщо тільки це не заважає місцевим органам влади та третім країнам інтереси яких ефективно представлені в органах державної влади.
Територія України в межах існуючого кордону визначає сферу діяльності її митних та фіскальних органів і не представляє більше жодної цінності.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються та захищаються в Україні за шкалою пріоритетів, згідно соціального та майнового статусу, за принципом «прав сильних» і обов’язків решти .
Діяльність держави ніяким чином не визначає і не гарантує права і свободи людини. Держава жодним чином не відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 4. В Україні існує громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України чи будь-якої іншої країни визначаються тарифом.
Стаття 5. Україна є олігархатом.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є особи, майновий стан яких дає підстави на розміщення їх імен у щорічному списку міліардерів журналу «Форбс» і які безпосередньо приймають участь в управлінні державою за допомогою офіційних та неофіційних засобів. Ці особи мають почесне звання Олігархів. Олігархи здійснюють владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить тому, хто може це зробити, користуючись своїми засобами впливу та капіталом.
Узурпувати державну владу може будь – хто, хто має таку можливість.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу між сферами впливу олігархів.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених олігархами.
Стаття 7. В Україні визнається і гарантується самоврядування олігархів.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства за соціальним та майновим статусом.
Конституція України має певну юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, якщо не має заперечень у осіб, які безпосередньо приймають участь в управлінні державою за допомогою офіційних та неофіційних засобів.
Норми Конституції України є нормальними нормами. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, але не має сенсу.
...
Стаття 10. Державною мовою в Україні є мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування будь-якої мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України за бажанням та відповідним фінансуванням закордонних політико-гуманітарних закладів та спеціальних служб.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови.
Держава сприяє вивченню російської мови.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається за бажанням осіб, чий майновий та соціальний статус дозволяє це робити.
Стаття 11. Держава не може сприяти консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, так як на це немає фінансування.
Стаття 12. Україна не дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. Україна не вважає себе зобов’язаною особам, які емігрували за її межі, тим самим позбавивши державу надходжень в державний бюджет.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності осіб, які мають достатні засоби для їх придбання та експлуатації.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами, за окрему встановлену плату за тарифами, погодженими з власниками природніх багатств та державними фіскальними органами, відповідно до закону.
Власність надає привілеї. Власність може використовуватисьяк завгодно, у тому числі на шкоду людині і суспільству, при відповідному придбанні необхідних дозволів від державних фіскальних, правоохоронних, наглядових та судових органів.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, які належать особам відповідного майнового статусу чи держслужбовцям. Держава забезпечує ріст капіталізації основних підприємств та галузей економіки у тому числі і соціальною спрямованістю економіки у випадку такої потреби.
Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (перелік таких суб’єктів формується на підставі розгляду Верховною Радою України з членів політичних партій та осіб, які фінансують політичні партії та/або є їх власниками.)
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону та переліку осіб, які є державними чиновниками, депутатами Верховної та Рад місцевого рівня та особами, які мають вплив на органи державної влади і здійснюють безпосереднє управління державою.
Стаття 15. Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Взагалі жодна ідеологія не потрібна державі
Цензура визначається всіма, хто має для цього відповідні засоби.
Держава гарантує свободу політичної діяльності, для всіх організацій, які мають на меті знищення держави Україна чи насильницької зміни її ладу.
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу ніяким чином не стосується держави.
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є приватною ініціативою всіх бажаючих.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на осіб, які виявлять бажання добровільно захищати державу.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на добровольців, які зможуть робити це у відповідних умовах.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності, так як вони в принципі не придатні до будь – якої діяльності не пов’язаної з реалізацією військового майна.
Держава не забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, так як не може відповідати за неналежний психічний стан людей, які виявляють бажання служити в лавах ЗСУ, не зважаючи на ненадання державою жодних умов і соціальних гарантій.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, окрім військово – спортивних та воєнізованих формувань, спрямованих на знищення держави Україна та/або насильницької зміни її ладу.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз, окрім військових баз Російської Федерації.
Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення національних інтересів країн, які відповідним чином лобіюють свої інтереси в органах державної влади шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Забезпечення національних інтересів Російської Федерації та її безпеки здійснюється будь-яким шляхом за проханням органів влади цієї держави.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може ухилитися робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи можуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений відповідними Тарифами на проведення державної служби.
Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України - будь – який стяг, який можна вивісити.
Великий Державний Герб України є зображенням граблів на летючому над містом Париж фанерному щиті в оточенні жаби, що спинається на груди козака з косою, паяльником в одній руці та трипільським глечиком в іншій.
Актуальний Державний Гімн України – замовляється кожного дня не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Столицею України є Печерськ.
.
P.S.НА ДОПОМОГУ КОАЛІЦІЯНТУ: реальна Конституція України (проект для мега-коаліції)
Цей скромний труд було написано ще 08 листопада 2007 року. Жодним чином не претендую на дар пророцтва. Проте, інколи сам дивуюсь, як плід моєї хворобливої уяви швидко матеріалфізується в конкретні документи...
Коротше кажучи, відкинувши лишню скромність, сміливо подаю цей Проект для майбутньої супер-мега-коаліції всіх з усіма. Зазначу, що разом з цим Проектом Конституції, як невід'ємну його частину слід розглядати також "Програму розвитку кризи і подолання країни - Український відрив або десять кроків назустріч кризі."
© Канаріс
08.11.2007р
(СКОРОЧЕНО)
Верховна Рада України від імені кращих представників Українського народу -
громадян України – спонсорів та власників політичних партій,
виражаючи свою суверенну волю,
спираючись на багатомільярдну капіталізацію активів та рахунки у третіх країнах,
дбаючи про забезпечення прав і свобод певних людей та гідних умов їх життя,
піклуючись про стабільність на землі України та непорушність сьогоднішнього укладу життя,
прагнучи розвивати і зміцнювати державний апарат, який забезпечує захист інтересів еліти народу,
усвідомлюючи, що відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, у принципі є поняття ефемерне і не потрібне.
керуючись здоровими інстинктами, апетитами та запитами,
приймає цю Реальну Конституцію – Справжній Закон України.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
Стаття 1. Україна є.То й добре.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію, якщо тільки це не заважає інтересам Російської Федерації чи іншим країнам, інтереси яких ефективно представлені в органах державної влади України.
Україна є унітарною державою, якщо тільки це не заважає місцевим органам влади та третім країнам інтереси яких ефективно представлені в органах державної влади.
Територія України в межах існуючого кордону визначає сферу діяльності її митних та фіскальних органів і не представляє більше жодної цінності.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються та захищаються в Україні за шкалою пріоритетів, згідно соціального та майнового статусу, за принципом «прав сильних» і обов’язків решти .
Діяльність держави ніяким чином не визначає і не гарантує права і свободи людини. Держава жодним чином не відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 4. В Україні існує громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України чи будь-якої іншої країни визначаються тарифом.
Стаття 5. Україна є олігархатом.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є особи, майновий стан яких дає підстави на розміщення їх імен у щорічному списку міліардерів журналу «Форбс» і які безпосередньо приймають участь в управлінні державою за допомогою офіційних та неофіційних засобів. Ці особи мають почесне звання Олігархів. Олігархи здійснюють владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить тому, хто може це зробити, користуючись своїми засобами впливу та капіталом.
Узурпувати державну владу може будь – хто, хто має таку можливість.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу між сферами впливу олігархів.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених олігархами.
Стаття 7. В Україні визнається і гарантується самоврядування олігархів.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства за соціальним та майновим статусом.
Конституція України має певну юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, якщо не має заперечень у осіб, які безпосередньо приймають участь в управлінні державою за допомогою офіційних та неофіційних засобів.
Норми Конституції України є нормальними нормами. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, але не має сенсу.
...
Стаття 10. Державною мовою в Україні є мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування будь-якої мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України за бажанням та відповідним фінансуванням закордонних політико-гуманітарних закладів та спеціальних служб.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови.
Держава сприяє вивченню російської мови.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається за бажанням осіб, чий майновий та соціальний статус дозволяє це робити.
Стаття 11. Держава не може сприяти консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, так як на це немає фінансування.
Стаття 12. Україна не дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. Україна не вважає себе зобов’язаною особам, які емігрували за її межі, тим самим позбавивши державу надходжень в державний бюджет.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності осіб, які мають достатні засоби для їх придбання та експлуатації.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами, за окрему встановлену плату за тарифами, погодженими з власниками природніх багатств та державними фіскальними органами, відповідно до закону.
Власність надає привілеї. Власність може використовуватисьяк завгодно, у тому числі на шкоду людині і суспільству, при відповідному придбанні необхідних дозволів від державних фіскальних, правоохоронних, наглядових та судових органів.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, які належать особам відповідного майнового статусу чи держслужбовцям. Держава забезпечує ріст капіталізації основних підприємств та галузей економіки у тому числі і соціальною спрямованістю економіки у випадку такої потреби.
Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (перелік таких суб’єктів формується на підставі розгляду Верховною Радою України з членів політичних партій та осіб, які фінансують політичні партії та/або є їх власниками.)
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону та переліку осіб, які є державними чиновниками, депутатами Верховної та Рад місцевого рівня та особами, які мають вплив на органи державної влади і здійснюють безпосереднє управління державою.
Стаття 15. Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Взагалі жодна ідеологія не потрібна державі
Цензура визначається всіма, хто має для цього відповідні засоби.
Держава гарантує свободу політичної діяльності, для всіх організацій, які мають на меті знищення держави Україна чи насильницької зміни її ладу.
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу ніяким чином не стосується держави.
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є приватною ініціативою всіх бажаючих.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на осіб, які виявлять бажання добровільно захищати державу.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на добровольців, які зможуть робити це у відповідних умовах.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності, так як вони в принципі не придатні до будь – якої діяльності не пов’язаної з реалізацією військового майна.
Держава не забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, так як не може відповідати за неналежний психічний стан людей, які виявляють бажання служити в лавах ЗСУ, не зважаючи на ненадання державою жодних умов і соціальних гарантій.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, окрім військово – спортивних та воєнізованих формувань, спрямованих на знищення держави Україна та/або насильницької зміни її ладу.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз, окрім військових баз Російської Федерації.
Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення національних інтересів країн, які відповідним чином лобіюють свої інтереси в органах державної влади шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Забезпечення національних інтересів Російської Федерації та її безпеки здійснюється будь-яким шляхом за проханням органів влади цієї держави.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може ухилитися робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи можуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений відповідними Тарифами на проведення державної служби.
Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України - будь – який стяг, який можна вивісити.
Великий Державний Герб України є зображенням граблів на летючому над містом Париж фанерному щиті в оточенні жаби, що спинається на груди козака з косою, паяльником в одній руці та трипільським глечиком в іншій.
Актуальний Державний Гімн України – замовляється кожного дня не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Столицею України є Печерськ.
.
P.S.НА ДОПОМОГУ КОАЛІЦІЯНТУ: реальна Конституція України (проект для мега-коаліції)
Цей скромний труд було написано ще 08 листопада 2007 року. Жодним чином не претендую на дар пророцтва. Проте, інколи сам дивуюсь, як плід моєї хворобливої уяви швидко матеріалфізується в конкретні документи...
Коротше кажучи, відкинувши лишню скромність, сміливо подаю цей Проект для майбутньої супер-мега-коаліції всіх з усіма. Зазначу, що разом з цим Проектом Конституції, як невід'ємну його частину слід розглядати також "Програму розвитку кризи і подолання країни - Український відрив або десять кроків назустріч кризі."
© Канаріс
08.11.2007р
14
Переглядів: 2725
© 2007-2011 Hurtom.com «Українське гніздечко»
відповідь